І як тут можна не радіти,
Як оживає вся земля.
А квіти, мов маленькі діти,
Усім всміхаються здаля.
Їх кожен день стає все більше,
А ось новесенька росте.
Стає повсюди веселіше,
Земля всміхається, цвіте…
І хоч зима ще вередує,
То білим снігом замете,
То морозцем вночі подує,
Завіє холодом… Проте
Не страшно, бо усе минає,
Лиш ясне сонечко зійде.
І зразу квітка зацвітає,
Зима від нас кудись іде…