Зима також чарівною буває,
Коли в природі тиша, благодать.
Легесенький сніжок з небес злітає,
Мороз лише, щоб щічки пощипать.
І тихо всюди, вітерцю немає,
Ялинки мов у казочці рядком.
Усе, немов заснуло чи дрімає,
Чи то мені все видається сном.
Повітря свіже, пахне чистотою,
Ворони на верхах дерев сидять.
Таке от диво дниною ясною…
І горобці принишкли і мовчать.
Ніхто цю тишу зрушити не хоче,
Така краса, як в казці чи у снах…
І лиш один струмочок щось дзюркоче,
Що загубивсь між гіллям у снігах.
А все принишкло у чеканні дива,
Легка сніжинка іноді злетить…
А я іду по цій красі щаслива
І думаю, яке це щастя жить…