Викотилось сонечко в сині небеса
І сказало сонечко: «Ах, яка краса!
Білий сніг проміниться, щиро виграє,
Самоцвітів скільки тут й ніжних перлів є!»
А й насправді гарно так, справжні чудеса!
Сніг блищить під сонечком, сині небеса!
Річка льодом скована, у снігу поля,
Просто зачудована вся моя земля!
Ще й мороз пощипує всіх за вуха й ніс,
Він на вікна квіточки льодяні приніс.
Сніг іскриться радісно, все довкіл блищить…
Цю зимову казочку хочеться любить!