Надія Красоткіна

Й людина не на все мастак

То 32 було в природі,
Тепер — 15 і дощить.
То ж перепади нині в моді,
Щоб ми, нарешті, вчились жить.
Й не думали, що все дається
Нам задарма, за просто так.
За все платити доведеться,
Комусь віддати свій п’ятак…
За спокій, радість і щедроти,
За мир, терпіння, та й за все,
І за здоров’я, за красоти…
А нас кудись Земля несе.
І ми й не знаєм, що там буде,
Куди ми здійснюєм політ…
Ми — просто люди, просто люди
І перед нами цілий світ
З щедротами та загадками
Мінливий, гарний, чарівний.
З своїми власними казками —
Великий, світлий і живий.
Непередбачуваний нині,
Й не знаємо чого то так…
Не всі знання дано людині,
Й людина не на все мастак…

Відгуки

Social comments Cackle