Місцями, кажуть, дощ пройде…
Синоптики все пророкують.
Але ж ні хмароньки — ніде,
То звідки дощ вони віщують?
Дивлюсь на небо, в синю даль,
А там безмежність, ні хмарини.
На жаль, без дощику — печаль
І для людей, і для рослини…
Нам треба дощик, хай пройде,
Бо спека може загубити.
Ось вітер хмароньку веде,
Та з неї дощ не може лити…
Вона маленька і легка —
Білявка у ясній блакиті.
А треба хмара громіздка,
Щоб землю полила за миті.
Вітрець гуляє між гіллям,
Та трохи сили набирає.
Чи ж принесе він дощик нам?
Чи просто листя позриває…
Та кажуть, дощ, таки, пройде…
Я сподіваюсь, так і буде.
Мо’ вітер хмару приведе
І дощ зволожить землю всюди.