Активне небо, в ньому дивина,
То синь така, як у волошок в житі.
То раптом сірість тягнеться сумна,
То голубінь ясна тієї ж миті.
А то хмарки пливуть, мов кораблі,
То візерунки всюди розмаїті.
Картини дивні, наче чарівні…
Люблю я небо над усе на світі.
У ньому — простір, радість, глибина,
Безмежність і краса, і вільна воля.
Немає меж йому, немає дна,
Там цілий світ, любов і наша доля…
Краса казкова в ньому є завжди,
Коли тривожне і коли ясніє.
Воно застерігає від біди,
Любов’ю розбудити серце вміє.
Воно несе нам ласку і тепло,
То прохолоду, то дощем проллється.
Засвітить хмари, гарно щоб було,
То ласкою і щастям усміхнеться.
А то веселкою чарівно спалахне,
Вночі зірками ніжно зачарує
Та ніжністю казковою дихне…
І кожну мить нас радує, дивує.