Надія Красоткіна

Каштани падають

Каштани часто вже об брук стукочуть,
І падають, і падають згори.
Вони, напевно, нам сказати хочуть,
Що дні прийшли осінньої пори…
Надворі стало трохи холодніше,
Туманні ранки, наче з дивини.
А чисте небо стало ще синіше,
Вночі до нас пливуть казкові сни.
І манить вдалеч синя прохолода,
І за птахами хочеться услід…
Минуло літо. Так за літом шкода,
Та вже до осені пристосуватись слід.
Каштани падають… Це неповторна осінь,
Вона вражає маревом суцвіть.
У небі часом надзвичайна просинь,
І хмарочка білесенька біжить…

Відгуки

Коментарі Cackle