Квітує осінь гарна, ясночола,
Метелики і бджоли на квітках.
Така краса, така теплінь довкола
І медом груші пахнуть у садках.
Все достигає, соку добирає,
І яблука в саду палахкотять.
А в синім небі щиро сонце сяє,
І срібні павутинки скрізь летять.
Чарівна осінь коси розпустила,
А скрізь краса і тиша, благодать…
І в осені така нестримна сила,
Що у словах цього не передать.
Вона за ніч усе довкіл фарбує
І змінює, та дивним робить світ.
І кожну мить собою всіх дивує,
Яскраво догорає ніжний цвіт.
Ах осінь, осінь, золоті вітрила!
На фоні неба по землі пливеш.
В тобі усе: краса, і сум, і сила…
Чого ж ти нас до холодів несеш…