Якщо людина сита і здорова,
То бачить квіти й неба синій цвіт,
Тоді й природа гарна і казкова
І хочеться летіти в дивосвіт.
Тоді їй по-плечу усі дороги,
Нема проблем, а є лише мета.
Стежки щасливі стеляться під ноги,
Тоді людина добра і свята.
Бо сита і здорова, що ще треба —
Захоплюватись, думати, рости,
Злітати в мріях гарних аж до неба…
Здорова й сита… Господи, прости,
Прости мене за помисли буденні
Про хліб щоденний, але ти повір.
Ці думи не прості, вони священні,
Бо без їди людина наче звір…
Щасливі ми, бо є що їсти й пити,
Здорові ми, бо всі їмо щодень.
Ну, а без цього не могли б ми жити
І не було б ні танців, ні пісень.
Ані високих мрій, ані науки,
Досягнень, що вже є і чималі…
То ж приземлімось і подаймо руки,
Плекаймо свій достаток на Землі.