Світле, променисте, кольорове літо
Швидко так минає — невблаганний час.
Скроплене дощами, росами умите
Скоро, дуже скоро вже піде від нас.
Ще, звичайно, будуть радувати квіти
І тепло відразу теж не пропаде…
Будуть хризантеми ще палахкотіти,
Але до порогу осінь підійде…
Заморозки ранні враз побілять трави,
І густі тумани на поля впадуть…
Вітер заспіває вниз на дві октави,
І дощі холодні душу відведуть…
Будуть дні і ночі довго накрапати
І заплаче небо, втомлене дощем.
Ну, а поки літо — хочеться співати,
Ще коли та осінь принесе свій щем…