Надія Красоткіна

А—Я

Кораблики дитинства

З паперу ми кораблики складали,
Колись давно, як ще були дітьми,
Та навесні струмочками сплавляли
І мріяли про подорожі ми.
Бо нам усім хотілось мандрувати
В далекі далі, в чарівні краї.
Світ роздивитись, Землю всю пізнати,
Тому манили вдаль нас ручаї…
Ми бігли за своїми кораблями,
Щоб їхня путь безпечною була.
А разом з нами мрія бережками
Стрибала й бігла. Бігла і росла…
Когось до моря вивела стежками,
Чи й аж до океану привела…
Хтось захопився лісом і полями,
Та мрія світла в кожного була.
Й корабликом за хвильками стрибала,
І кликала, у світлу даль вела,
Та спокою ніколи не давала,
У кожнім серці зіркою жила.
То ж всі ми розлетілися крилато,
Пройшли усі свої земні путі…
Кораблики дитинства, наче свято,
Навіки залишилися в житті.

Подякувати

Картка Приватбанку

5168 7422 2562 7797

Відгуки
Коментарі Cackle