Яка ж краса на цій землі!
У кожну пору загадкова…
Великі квіти і малі,
І луг, і річка пречудова…
Он верби схилені стоять,
У чистих водах миють коси.
А в небесах пташки летять,
На травах, наче перли, роси.
А кольори, а кольори!
В словах цього не передати!
І стільки радості й жури…
Що хочеться цей світ обняти,
Бо стільки світла він несе,
Душа від щастя просто сяє!
Тут рідне, дороге усе,
І серце від краси співає.
Поглянь лишень, яка краса!
Упитись можна до нестями…
В природі справжні чудеса…
Природа диво робить й з нами…