А от і жовтень добігає до кінця,
Листочки починають облітати.
Та осінь радує всім душу і серця,
В зимові дні нам буде що згадати.
То ж жовтень залишатись не схотів,
Попрямував кудись відпочивати.
Змахнув листком жовтеньким й полетів,
І де тепер той жовтень вже шукати…
На зміну лине темний листопад,
Похмурий, дощовий… Та й він не вічно.
З дерев він зніме листя все підряд,
Ліси й гаї оголить блискавично.
І темні та короткі дні прийдуть,
А ночі довгі, чорні й загадкові…
Вони нам холоди і морок приведуть,
Хоч будуть ще траплятись дні чудові…