Скінчився квітень. От і тепло буде,
Вже зацвітати яблуні почнуть.
Бузок розквітне радісно повсюди,
І пахощі чарівні потечуть,
Неначе повінь — все заллють безмежно:
В долині, в горах, в лісі, у полях…
І почуття прокинуться бентежно,
Любов’ю відгукнуться у серцях…
Пора чудова, тепла і привітна,
І в небесах чарівна голубінь.
Земля уже на повну силу квітне
І ти за щастям в синє небо линь!
Лети, співай, закохано впивайся
Казковим цвітом, щебетом пташок.
В цій дивній казці жити намагайся,
Бо ж до кохання, до кохання — крок.
Не зупиняйся, а лети щасливо,
І з соловейком сонечко стрічай.
Люби безмежно, бо любов — це диво!
То ж для кохання серце відчиняй.