Надія Красоткіна

Літня пора

Розпогодилося. Небо посвітліло.
І хмаринки білі де-не-де.
Сонце все навколо обігріло,
Комашня свій хоровод веде.
Саме час попити й попоїсти,
Бо квітки розкрилися усі.
Десь собі на квіточку присісти,
Ще скупатись в крапельці роси.
Це ж бо літо. Що тут ще сказати...
Світло, тепло, у квітках — їда.
Скільки хочеш можна політати.
А навколо є нектар, вода...
Для людей це теж пора щаслива,
Бо повсюди благодать і рай.
Придивись і скрізь побачиш диво:
Сонечко пішло за небокрай,
А натомість місяць випливає,
Цілий хоровод зірок веде,
Нічка музику тихесенько вмикає
І спокійно спати всіх кладе.
А тоді скрізь стане тихо-тихо
Й на осиці листя замовчить...
Перестане зло робити лихо,
Теж захоче спокою на мить...

Відгуки

Social comments Cackle