Надія Красоткіна

Мамин рушничок

Вірш про маму

До ніг моїх лягли круті дороги.
Я йду по них, іду у дивний світ.
А мамин рушничок мені під ноги
Все стелеться увесь з барвистих квіт.

Життя складне од самого світанку,
Все менше шлю додому я вістей.
Але дарунок мамин — вишиванку,
Все дужче пригортаю до грудей.

Чекаєш, знаю, думаєш про сина —
Спішу я через простір і роки,
Щоб пригорнуть тебе, моя єдина,
Цілунком доторкнутися руки.

Моя матусю, я лечу до тебе,
Щоб очі усміхнулися ясні.
Тривожитись, журитися не треба,
Бо оберіг твій завжди при мені.

І він мене в житті оберігає.
А деколи в скрутний, тривожний час
Я простелю рушник — тебе згадаю,
І серцю стане легко, добре враз!

Відгуки

Social comments Cackle