Мені для щастя треба мало:
Чарівних квітів і краси…
От вийшло сонце — гарно стало,
Заграли крапельки роси.
І стільки в світі стало дива,
Цей дивосвіт я пізнаю.
І знаєте — я вже щаслива,
Бо запашне повітря п’ю.
Дивуюсь світові, радію,
Милуюсь — це моя земля!
І від краси уся світлію.
І знаєте — щаслива я!