Ми вміємо поради роздавати,
Що всім робити, як, коли і де…
Кому і що, коли і як сказати,
Й яка до успіху дорога приведе…
Всім екстрасенсам віримо завзято,
І навіть знаємо кінець Землі,
Й коли для нас усіх настане свято
І будемо ми грітися в теплі.
Всю правду знаємо і як прийти до неї…
Теоретично — генії усі.
Обізнаність у нас на апогеї,
Бо ж ми розумні і в усій красі…
Тому поради щедро роздаємо,
Направо і наліво, лиш беріть.
А до ладу й себе не доведемо,
То, може, краще, люди, помовчіть?
І в тишині прислухайтесь до себе,
Не все так просто, бо життя складне…
Погляньте у блакить ясного неба,
І хай погана доля вас мине.
То ж кожен сам про себе хай подбає
Та вибере дорогу у житті…
Бо ж долі власної ніхто не знає,
Господні нам невідані путі…
Тому порад не треба роздавати —
Самі по-правді й совісті живіть.
Своє життя старайтесь наладнати,
Щоб жити добре. Ну, а всіх не вчіть!