Надія Красоткіна

Ми до весни вже летимо серцями

А морозець на ніч добренький взявся
Й сидить спокійно на шибках.
Ось так в середину житла пробрався,
Й на всіх тепер наводить жах.

Нехай сидить на шибці, то не страшно,
На те й зима, мороз нехай пече...
А вдень в вікно засвітить сонце ясно
І все нараз довкола потече.

Бо вже ж до лютого усі простуєм,
То ж веселіші й довші стали дні.
Весну ми просто щиро серцем чуєм,
В душі уже співають солов’ї.

Скрипить ще морозець попід ногами,
Похрускують сніжиночки ламкі.
Ми до весни вже летимо серцями
І будять душу заспіви дзвінкі.

Відгуки

Social comments Cackle