Минуло літо. В вирій полетіли
Пташки від нас у теплії краї.
Осінній перший день усі зустріли:
Поля, садочки, люди і гаї.

Це осінь вже, хоч ще спекотно дуже,
Бо літо забарилося в дворі.
І вітер не дихне, лежить байдуже,
І сонечко розпечене вгорі.

Така жара, в словах не передати,
Так влітку навіть в липні не пекло.
Не хочеться із тіні виглядати,
Мабуть вже через міру це тепло.

І вчора спека цілий день стояла,
Було тепленько навіть уночі.
Ну, а сьогодні більше... Я б сказала,
Що надворі, як в доменній печі.

Та це вже осінь на календареві.
Як не крути, а літо відійшло.
Були чарівні й гарні дні серпневі,
Та й ціле літо казкою було.

І вже немає літечка ясного,
Хоч в вересні ще будуть теплі дні…
Нема в цім світі вічного нічого,
Усе проходить: літо, вік, пісні…