Надія Красоткіна

А—Я

Моя душа

В душі у всіх поезія своя,
Свій біль і туга, радість і тривога…
Що відчуваю, те пишу і я.
У кожного в житті своя дорога.
Й людина по своїй стежинці йде,
Долає шлях, підкорює вершини.
А от куди та стежка приведе —
Важливо це для кожної людини.
Тут головне не заздрити в житті,
Нести добро і ближнього любити.
І бути мудрим й чесним на путі,
Бо як без цього в білім світі жити?
В душі у мене заздрощів нема,
А є любов велика, чиста й світла.
І прокладала я свій шлях сама.
Десь і спіткнулась, ну, а десь розквітла.
Ні з ким я не порівнюю себе,
Бо всі ми різні, що тут ще сказати.
Бо навіть небо ніжно-голубе
По-різному всяк може описати.
Хтось бачить в ньому радість і красу,
А інший велич, широчінь безкраю.
У віршах людям я любов несу,
І слави не прошу й не вимагаю.
Пишу про все, що відчуваю я,
Хтось, прочитавши, бачить в тім розраду.
У кожного історія своя,
В житті всьому давати треба раду.
Моя душа, як вишенька в цвіту,
Радіє сонечку і небу, що синіє…
Я пам’ятаю істину святу —
Любов одна всіх об’єднати вміє.

Подякувати

Картка Приватбанку

5168 7422 2562 7797

Відгуки
Коментарі Cackle