Надія Красоткіна

Мінлива зима

Пора зимова, але вийшло сонце
І усміхнувся щиро білий світ.
Я відчинила сонечку віконце
Й моя душа зібралася в політ.
Так стало гарно, ніжно і красиво
В повітрі радість, хоч зимовий день.
І відчувається в природі диво,
Хоч ще немає весняних пісень.
До весняної казки так далеко.
Усе снігами замете не раз.
Ще в інеї стоятимуть смереки,
Местимуть заметілі певний час,
Аж поки сонце добре не пригріє,
Й водою потече з горбочків сніг.
І враз травичка вся зазеленіє…
Тоді весна вже ступить на поріг.
Та поки я рядочки ці писала,
Сховалось сонечко і день схмурнів.
На небо чорна хмара наповзала
І по калюжах дощ залопотів…

Відгуки

Коментарі Cackle