Надія Красоткіна

На зміну дню

Червоніє вечорове небо,
На воді стежиночка ясна.
Ночі заступити зміну треба,
Розсилає темряву вона.
І згасає день, і відживає,
Йде у небуття чи в забуття…
Промені останні посилає,
Мов вернутись хоче до життя…
Але все — земля в обіймах ночі,
День погас, вона своє взяла.
Вийшли всі, до темряви охочі,
Ніч у чорне землю одягла.
І заворушились темні тіні,
І жахливі звуки розійшлись.
А страхи, мов покручі зміїні,
Лізуть в душу, то здіймають ввись,
То у пекло кидають охоче,
У болото тягнуть навмання.
Налякати ніч нас дуже хоче,
Бо вона прийшла на зміну дня.
Та недовго їй хазяйнувати,
Час її скоренько відійде.
Ось і півні почали співати,
Незабаром сонечко зійде.

Відгуки

Коментарі Cackle