Скінчилось літо… Що ж такого?
На зміну — осінь підійшла,
І стільки щастя в ній дзвінкого,
Краси та радості, й тепла,
Що жалкувати не потрібно
За літечком, що відпливло.
Пройдуть дощі осінні дрібно,
Ще буде сонце і тепло.
Світанки світлі та росисті,
В серпанку срібному ліси,
І небеса яскраві й чисті,
Й багато іншої краси…
Бо барвами усе вбереться,
У надзвичайні кольори.
І літо бабине всміхнеться,
Нам павутинкою згори,
Що срібно в сонці заіскриться,
Й покличе нас у небеса.
Густа трава зазолотиться,
Та й будуть інші чудеса…
Дерева стануть всі жовтенькі,
Червоні, бурі, золоті…
Вітрець здійме листки легенькі,
Лишить дерева в наготі.
Та то ще буде і не скоро,
А зараз гарно ж як у нас!
Усе в свою приходить пору,
Як завжди в цей осінній час.