Надія Красоткіна

Нажало Вам життя аж цілу копу літ

Нажало Вам життя аж цілу копу літ.
І сонечко сміється в небесах.
Попереду дзвінке й чудове майбуття,
Бо сила є у дужих ще руках,
Бо є ще міць і дух, і до життя жага.
І хто сказав, що це пенсійний вік?
Як в серденьку любов і пристрасть, і снага.
Великий життєлюб, веселий чоловік.
Усе своє життя трудився він як віл,
Усе, здається, вже переробив.
Він вчився, працював, був майстром різних діл,
Оглянешся назад, а ніби ще й не жив.
Промчало шістдесят, немов шалена мить,
Живий калейдоскоп з хвилинок і подій.
Дитинство, юнь пройшла і серденько щемить,
А є ще стільки дум, палких бажань і мрій!
В минуле повернеш, а там пісні дзвенять,
Студентство, комсомол і армія, й завод.
А роки, як в строю солдатики стоять,
І вже на інший бік дороги поворот.
Та це — етап життя, і все це — не біда.
Життя, мов джерело, дзвеніло і текло.
Хоч літ і шістдесят — душа ще молода,
А в серденьку любов, і пристрасть, і тепло.
І хобі є в житті: рибалка і гриби,
Та шахи ще, щоб виграти цей бій.
Бери до рук весло і далі знов греби,
Працюй, дерзай, твори, але не стій!
Життя — це вічний рух, стремління до мети,
Робота і любов, та серденька порив.
Живи ще сотню літ, до сонечка лети,
Люби, бо той, хто не любив — не жив!
Бажаємо тепла і довгих мирних літ,
Здоров’я від води, з криниці й джерела.
Багатства від землі, щоб радував цей світ,
А доля щоб завжди прихильною була!

Відгуки

Коментарі Cackle