Надія Красоткіна

Намалюємо осінь словами

Ми по осені, діти, пройдемося з вами
Й намалюємо осінь чарівну словами.
Наша мова багата, вона поетична,
Тому вийде картина казкова й незвична.
Є у мові слова, щоб усе змалювати,
Тільки треба їх вивчити добре і знати.
То ж до світу давайте придивимось з вами
Й намалюємо осінь казкову словами.
Вранці білий туман землю всю накриває
І малинове сонечко день розвидняє.
Небо синє-пресинє, в нім згасли зірки,
Де-не-де там з’являться срібні хмарки.
Квіточки різнобарвні всі очі розкрили,
На деревах жовтенькі листочки, мов крила,
Що від подиху вітру готові злетіти.
Наче коси русяві, в берізоньок віти.
Ну, а в темно-зелених соснових лісах
Дуже гарні червоні листки на дубах.
Ще між мохом салатовим гарні грибки,
А на них кольорові блискучі шапки:
І оранжеві в крапочку, жовті й червоні,
І рожеві, й коричневі, як на долоні.
А у скверах міських клени просто барвисті,
На травичці роси краплі чисті-пречисті.
Ну, а квіти, а квіти нас просто вражають,
Вони кольором різним дивують і сяють:
Сині, жовті, червоні, а ще бурячкові,
І рожеві, й оранжеві — просто чудові.
В небі сонечко тепле так щиро сміється,
Осінь казкою дивною людям здається.
Темна хмара із півночі враз налетіла
І природа за мить геть уся посіріла.
Від дощу зарябіла вода на ріці
І мов диво чарівне листок у руці...
А як сонце за річеньку спати лягає,
Нічка чорна-пречорна тоді наступає.
Ну, а зараз нам фарби потрібно узяти,
Будем в кольорі осінь свою малювати.

Відгуки

Коментарі Cackle