Я розгортаю книжку — дивина!
Прислів’їв стільки — не переказати!
А думка в них дотепна та смішна,
Коротка, мудра й може дошкуляти,
Й поставити на місце вчасно всіх,
І присоромити, і просто наказати.
Чи викликати справедливий сміх,
Лиш своєчасно вмій застосувати.
Народна мудрість, що в віках жила,
Тут в коротенькі зібрана прислів’я.
Та може спопелити все дотла,
Бо в них нема ніколи пустослів’я.
А все системно зібране в слова:
Дотепність, розум, зміст і мудра думка.
На те в людей на плечах голова,
Щоб думати, а не велика сумка.
Про все на світі там прислів’я є:
Про гарну поведінку і відвагу.
Як хтось збрехав чи взяв щось не своє,
І хто у світі має перевагу.
Народна педагогіка там вся,
І розумніше вже ніхто не скаже.
Там слово мами, бабці й дідуся…
Народ як скаже, нібито зав’яже!
Не треба лекцій, стресів, як бува,
З порожнього в пусте переливати.
Одним прислів’ям робляться дива,
Бо можна коротко про все сказати.
Та так, щоб пам’ятали це завжди,
І спершу думали, як щось зробити.
Щоб відвести подалі від біди,
Щоб люди в світі вчились мудро жити.
А в педагогіці — це скарб і дивина,
Бо є у нас на все прислів’я гоже.
У кожному з них думка всім ясна,
У вихованні завжди допоможе.