Надія Красоткіна

Нас розводить час

Часом важко… Приходить туга
І самотність — душа пече.
Ти прийди, я прошу, як друга…
Я схилю на твоє плече
Й помовчу. Ну, бо що сказати,
Знаєш, що таке самота.
Часом хочеться помовчати,
А причина така проста…
Лиш би поруч була людина,
Щоб відчути душі тепло.
Та єдина і незамінна,
І відступить усяке зло.
А душа зацвіте, зрадіє,
І попроситься у політ.
І у серце прийде надія,
Стане знов кольоровим світ.
Я самотність жену від себе.
Казка, мабуть, вже не для нас…
Я дивлюсь у блакитне небо…
Нас все далі розводить час…

Відгуки
Коментарі Cackle