Насолоджуюсь днями квітневими,
Що несуть неймовірну красу.
Диво-квітами ніжно рожевими,
Ще люблю прохолодну росу,
Що блищить, ніби перли-краплиночки,
Закликає по ній перейти…
Вкриті нею пелюстки й стеблиночки,
Де красу ще таку віднайти?
Тільки в ріднім краю, у ріднесенькім,
Де стежки споришеві твої…
В полі, в лісі, в садочку малесенькім,
Де співають пісні солов’ї…