Надія Красоткіна

Наше життя

У кожного свій шлях земний
І свій малюнок долі.
У когось він простий, легкий.
Комусь — всього доволі.
Хтось праведно життя прожив,
Не йшов по лезу бритви
І по закону все робив.
Хтось не виходив з битви.
Свою дорогу кожен мав,
Яку душа обрала.
І щастя сам собі кував,
Ще й доля помагала.
Хтось у житті удачу стрів,
А хтось не стрівся з нею
І через терни вперто брів,
Хоч з чистою душею.
Хоч праведним і чесним був,
А щастя не зустріло.
Чи то щось основне забув,
Чи не поталанило…
Життя прожите, наче мить.
Його не повернути.
І хочеш правильно прожить,
А як? Нам не збагнути.
Якби продовжити той вік,
Щоб озирнутись можна.
То день здається нам, як рік,
То рік, як днина кожна.
У кожного свій шлях земний,
Його не замінити.
Чи він легкий, а чи важкий,
Та мусиш якось жити.
І, ніби, правильно ідеш,
А все якось кругами…
Старанно долю ту куєш,
А щастя — все не з нами…

Відгуки

Social comments Cackle