Надія Красоткіна

Не барилася осінь в дорозі

Не барилася осінь в дорозі,
Ось нахмурило небо чоло,
І стоїть вже вона на порозі.
Літніх днів, наче, і не було.

А учора ще сонце всміхалось,
Дні серпневі спекотні були.
Все чарівним і вічним здавалось,
І за хмарками мрії пливли.

Вітер свище, в трубу завиває
І тримає в руці булаву,
Ще зелені листочки зриває...
Дощик миє шовкову траву...

У траві б цій шовковій лежати,
У бездонну дивитися синь
І до зірки у мрії літати,
Подолати б оцю височінь...

Осінь, чом так приходиш раптово,
Хай би літо було і було.
Ще так квітнуть жоржини чудово,
А у серці любові тепло...

Відгуки

Social comments Cackle