Надія Красоткіна

Не день, а казка

Не день, а казка! Сонечко сміється!
У небі ні хмариночки нема.
Навколо глянеш, навіть не здається,
Що це ще Лютий, йде собі зима.
А до весни летить душа крилато,
Синичка заспівала на гіллі...
І так багато сонця — просто свято!
Ще й дятел десь постукує в дуплі.
Під хатою підсніжник вже біліє,
От-от розпуститься, лиш сонце підійде.
А світ ясніє, надворі — весніє.
Поглянеш, а зими й нема ніде.
Ні снігу, ані інею немає,
І маргаритки вже розквітли у траві.
Зима потроху й справді відступає
І виринають квіточки живі.
Хоч можуть ще морози повернути
І заметілі можуть ще мести.
А я про зиму вже не хочу й чути,
Я до весни намірилась іти!

Відгуки

Social comments Cackle