Надія Красоткіна

Не мовчіть, люди

Скінчилась дипломатія у мене,
На цілий світ кричу сьогодні я:
Іде в моїм краю війна шалена,
Вся Україна у крові моя…
Тут гинуть діти, гинуть наші діти,
Росія нищить села і міста.
Пасивно вже не можу я сидіти,
Бо ситуація в країні непроста…
Веде війну Росія в Україні,
Грабує, нищить, палить геть усе.
Орда московська торжествує нині,
У світ біду і ненависть несе.
А світ мовчить, допомогти не хоче,
І так вже стільки часу день при дні…
Щось обіцяє, нерви нам лоскоче,
А поки ми воюємо одні.
І важко нам, і боляче нестерпно,
Вмирають наші діти у бою.
А світ на це все дивиться інертно,
І має думку на війну свою…
Боїться він стосунки розірвати —
На бізнесі зав’язано усе…
Свою кишеню краще пильнувати,
А Україна хай свій хрест несе
Сама одна. Як буде, так і буде…
До українців діла вам нема.
Але біда прийде до всіх вас, люди,
І мовчите сьогодні ви дарма…
Бо прийде час, орда до вас нагряне,
Посивіє і ваша голова…
В Орди свої далекоглядні плани —
Війна почнеться третя, світова…

Відгуки

Коментарі Cackle