Надія Красоткіна

Не пийте, люди

Столи ломились від дарів природи,
Від страв, що господині подали.
Від щедрості нема нікому шкоди.
То ж гості їли, їли і пили…
Горілка ллється справжньою рікою,
Що можна б всі заповнити ставки.
Та виливається чогось бідою,
Нема від неї щастя — навпаки,
Лише біда, одна біда рікою,
Що все змиває на своїм путі.
Занурює у горе з головою,
І вже немає радості в житті.
А є біда і смерть, а ще хвороби…
То ж нащо ви горілку ту п’єте?
Сміються й кажуть, щоб убить мікроби.
Ніхто ще і не думає про те,
Що всяк себе тим пійлом убиває.
Біда сама до кожного іде.
Це кожен розуміє й добре знає,
Та думає — його мине, пройде…
Але біда на кожного чигає,
Сидить в горілці, в чарочці на дні…
Не пийте, люди, бо вона вбиває,
Приходять з нею найчорніші дні…

Відгуки

Коментарі Cackle