Надія Красоткіна

Не поетична погода

Погода, ну така не поетична —
Вода навкруг: на небі й на землі.
Іде народ, переступає звично
Калюжі то великі, то малі.

А дощ іде. Іде і не вгаває
Вже котрий день — прорвались небеса.
І кінчиться коли, — ніхто не знає.
Вода накрила літні чудеса.

І сіро стало, сиро і пустинно,
І щебету пташиного нема.
І дощ іде два тижні безупинно,
І квіточка без сонечка сумна.

Відгуки
Коментарі Cackle