Надія Красоткіна

Незатишно сьогодні, прохолода

Незатишно сьогодні, прохолода
І небо вкрите хмарами усе.
Не може сонце вийти, дуже шкода,
Студений подих вітерець несе.
Тож поховалися усі жуки у квіти,
Джмелі і бджоли також не гудуть.
Дерева тягнуть в небо білі віти,
Тепла і сонця диво-квіти ждуть.
Ждуть, щоб комашки за пилком летіли,
Щоб звуками наповнилась земля.
Щоб сливи й вишні добре уродили
І квітнули пшеницею поля.
Тепла нема і на душі щось тужно,
Хоч все цвіте, неначе справжній рай.
Та сірі хмари вкрили небо дружно,
І не розходяться, хоч як їх не благай.
Немов собака, що сидить на сіні,
Ні сонця, ні дощу від них нема.
Тягучі, сірі-сірі і суцільні…
На небо глянеш, наче й не весна.

Відгуки

Коментарі Cackle