Дощу чекаю зранку, а його немає,
Хоч переконували дуже, що пройде.
Піду хоч ягоди сьогодні позбираю,
А то без діла день весь пропаде.
А хмари то зійшлись, то розійдуться,
А сонце тільки вийде — зразу гаряче.
Чогось ніяк дощі із хмари не проллються,
А сонечко немилосердно знов пече.
Нехай пече собі, на те воно і літо,
Щоб мліти від жари й щирого тепла.
І поки жарко так, то треба нам радіти…
Он знову темна тінь на землю пролягла.