Вже до Нового року все підготувала:
Ялинки, іграшки і мішуру,
У хаті чисто-чисто все прибрала,
Відкинула від себе сум, журу…
І хочу щоб в усьому сьому світі
Був мир і тиша, не було війни.
І щоб були живі й здорові діти:
Малі онуки, дочки і сини.
І щоб земля під снігом спочивала,
Дрімала лише під вітрів пісні.
Й ніколи більше, щоб війни не знала,
А дні й роки були на ній ясні:
Без вибухів, без пороху й пожежі,
І без смертей, без страху і жалю…
Ну, бідам тим повинні ж бути межі!
О, Боже! Припини війну, молю!
Ну, чим ми так у світі завинили?
Чи тим, що стали мовчазні раби?
Що голови в покорі похилили?
Ну, ти для нас хоч що-небудь зроби…
А далі ми воскреснемо й знайдемо
Свою дорогу в рідному краю.
І по-новому жити всі почнемо,
Й збудуємо життя, як у раю.
Ми ж не ледачі, знаючі й умілі,
І воля ще не вмерла, ще жива…
І серед нас є люди мужні й смілі,
І є любов, і добрі є слова.
Лиш відведи війну, де гинуть люди,
Патріотизм до влади поверни…
Все в Україні по-другому буде
І зашумлять хлібами всі лани.
І буде казка, жарт, воскресне воля,
Традиції прийдуть старі й нові,
І пісня буде литись серед поля…
Були б ми всі здорові та живі.