Хоч день сьогодні видався сумний,
Та й що такого? Оживають квіти.
То ж землю, любий дощику, умий,
Хай буде чисто, хай радіють діти.
Хай жовтим очком радує підбіл,
Піднімуться підсніжники біленькі.
Горобчики цвірінькають довкіл,
Від вітру хвильки на ріці дрібненькі.
Та й вітерець вже віє весняний,
Підсушує стежки в полях уміло.
То ж подивись навколо і постій.
Весна вривається в природу сміло.
Хоч може, навіть, снігом замести,
Бо ще ж зима не хоче відступати.
Та кожен день ми ближче до мети,
І хочемо весну-красну стрічати.