Осінній день короткий і сумний
І сонце із-за хмар не проглядає.
А вітер і холодний, і різкий
Між голим листям у саду гуляє.
Опале листя вдаль кудись несе,
І дує у димар, як у валторну.
Гілля міцне на дубові трясе,
І створює картину неповторну.
Бо холодно, а квіти всюди є.
Це хризантеми квітнуть кольорами.
А вітер поміж них собі снує,
Додолу пригинає голівками.