Осінній дощик прошумів
І сонце виглянуло знову.
І все довкіл той дощ змінив,
Як зазвичай, приніс обнову,

Бо ж чисто-чисто все помив
І яскравіше всюди стало.
І радістю все засвітив,
Щоб сумувати перестало.

То ж засвітилось все довкіл
І кольорово заблищало.
І сум пішов за виднокіл
І радісно на серці стало.

То ж суму дощик не навів,
А навпаки розраяв душу.
От знову дощ залопотів,
Приємно ж так, признатись мушу…