От і березень, світлий березень! Зустрічай!
Це прийшла весна-чаронька в рідний край!
Вмила дощиком поле, стежечку і ліси,
Принесла для нас море квіточок і краси.
І теплом щирим серце радує, веселить.
Кличе люд чесно й праведно в світі жить.
До землі закликає нас, до сівби.
То ж виходь, йди на грядочку, щось роби.
Бо земля, наша матінка, кличе нас,
Милуватися цвітом-первістком саме час.
А з небес ллється дощичок, крапотить,
Дати вволю всьому напитися він спішить.
От і березень, світлий березень, от він — є!
То ж взялась весна в світові за своє!
Може й буде зима грозитися, та дарма,
Відгуляла й тепер у минулому вже зима.