Пахощами ніжними вся весна настояна,
Дощиком умите листячко і цвіт.
А душа на лірику навесні настроєна,
Бо довкола дивний, неповторний світ.

А навколо стільки звуків, сонця ясного
І краси безмежної, хоч бери — співай!
Стільки поруч милого, усього прекрасного —
Це буяє травень і цвіте розмай!

Пташка заклопотана у повітрі носиться,
А зозуля щедро лічить роки нам.
А душа від радості так співати й проситься
І звучить мелодія в унісон словам.

Бо душа з природою у такій гармонії,
Як метелик з квіткою, як із цвітом сад.
Над землею лине скрізь весняна симфонія
І душа настроєна на ліричний лад.