Зима-зимонька, небо в сірості.
Під ногами сніг й море сирості.
Щось мороз не йде, не збирається,
Від тепла і сніг розпливається.
Для людей тепер навіть холодно,
А пташкам усім стало голодно.
Землю сніг накрив, мов периною,
Не поласуєш вже зерниною.
Та повинен сніг цей розтанути,
Лише сонечку слід проглянути.
Й потече сніжок з гір водичкою,
Поміж каменів і травичкою.
Перший сніг у нас не лежить ніяк.
Це в природі вже повелося так…