Вітерець повіває у гіллі,
В небі синява і чистота.
Так красиво сьогодні в довкіллі,
А краса дивовижна й проста,
Бо вона є в усім, що навколо,
В пишних вербах, в зеленій траві…
Стрибунець виграє своє соло
Між квітками в густій мураві…
Павутинка легенька несеться,
Ось вчепилась за тонке гілля.
Чистим сріблом на сонці здається,
Дивовижна й казкова здаля.
Це вже осінь, пташки відлетіли,
Лиш лишились качки на ставку.
Та от ночі уже схолодніли,
І поменшало квіт в квітнику…