Що в світі краще за весну?
Сказати чесно — я не знаю.
Чарівну, гарну, осяйну…
Її закохано стрічаю.
Милуюсь квітами в гаю,
Дощу краплинками на гіллі.
Я поміж дивом цим стою,
А перші квіти білі-білі…
Вітрець легенький по землі,
Вода співа в струмку дзвінкому,
А в небі пташечки малі
Вертають з вирію додому.
І прокидається усе:
Травичка, брунька і ромашка.
А сонечко тепло несе,
На цвіт летить мала комашка.
І я в захопленні стою.
Люблю, я цілий світ кохаю!
Весну у рідному краю
Я щирим серцем зустрічаю.