— Тепер мені Землю цікаво вивчати
І виникли в мене питання свої.
Про нашу планету я все хочу знати,
Відкрийте, будь ласка, секрети її.
— Земля має форму кулясту — знайому.
Всередині — жар, наче сонце горить.
Там всі речовини у стані рідкому,
І все це в ядрі безперервно кипить.
Тверда оболонка його огортає
Або літосфера навколо ядра.
Частина, що зверху її покриває,
На нашій планеті — земна є кора.
В корі є западини дуже глибокі,
Там води озер, океанів, морів.
На материках є ще й гори високі.
Великих багато й малих островів.

— А де ми живемо? Дозвольте спитати!
Бо сумніви є до цієї пори.
— Людина і звірі, жуки і пернаті,
Живуть на поверхні земної кори.
Тут люди вирощують різні рослини,
І плавають в морі, у небо летять.
Корисні копалини є на глибинах,
І людям їх треба для себе дістать.
Та нас на поверхні чека небезпека,
З земною корою пов’язане все.
З вулканів розноситься попіл далеко,
Не раз землетрус нашу землю трясе.
Розплавлена лава, що магмою зветься,
Нестримно із жерла вулкана летить.
По схилах гори аж в долину несеться,
Спалити все може і знищити вмить.

— А суші поверхня і дно на глибинах
Подібні? Скажіть Ви, будь ласка, мені.
— Подібні рельєфи усюди, дитино,
Є гори й рівнини на суші, й на дні.

— Я мрію, щоб Ви мені ще розказали
Які у земної кори складники?
— Поглянь! Це породи гірські й мінерали,
Це глина в яру, та каміння й піски!

— А що таке грунт? Чи гірська це порода?
— Ні-ні! На породі ніщо не росте!
А грунт дуже цінним створила природа
І це на планеті — руно золоте!

— А чому це так? І відмінність у чому?
— В грунтах речовини поживні всі є,
Волога й повітря у грунті м’якому.
І кожна рослинка вживає своє.

— А хто, крім рослин у грунтах проживає?
— Це гарна домівка тваринкам дрібним!
Черв’як там і мишка, і кріт хатку має,
Личинки й жуки також селяться в нім!

— Я прошу Вас дуже, мені розказати,
Корисні копалини, що це таке?
— Це газ і вугілля, граніти і нафта,
Знайти сіль і срібло — завдання важке.
Вони залягають на різних глибинах,
Хоч дещо у нас під ногами лежить.
Без них обійтися не може людина,
Без деяких просто не зможе прожить.

— А що з них уміє людина робити?
Без чого у світі нам не обійтись?
— Без солі кухонної нам не прожити.
Мій любий, до світу цього придивись!
Людина метали з руди виплавляє,
З металу будує мости й літаки!
Вугіллям і торфом — свій дім зігріває,
А з нафти — горюче й мастила тривкі.
Усе научилась робити людина,
Хоч доля людей на Землі непроста.
Пісок під ногами, граніт є і глина,
Тому ми будуєм красиві міста.

— Я щиро вам вдячний і дуже щасливий!
Про нашу планету все буду я вчить.
Земля наче казка, замріяне диво
Круг Сонця у космосі чорнім летить!