П’ятнадцять вранці з мінусом було,
А вийшло сонце й розлило тепло.
Температура у повітрі піднялася
Й вода з-під снігу бігти узялася.
І стало тепло так, як навесні.
І небеса засяяли ясні.
І сонце попливло на видноколі.
Піднявся настрій, дякуючи долі.
То вже весна прийде до нас чи ні?
Цікаво все ж упевнитись мені.
Чи будемо й надалі промерзати
Й заметами високими блукати?
Хоч час всьому цвісти і зеленіти,
А не в снігах холодних скніти.
Весні пора вже води розливати,
А людям в полі треба працювати,
Землі цвісти давно уже пора,
А тут снігів білесенька гора.
Щось збилось з ритму, чи з календаря,
Чи подалась весна за всі моря
Й не хоче вже додому повертати,
Бо краще їй в теплі відпочивати…
Ой веснонько, додому повертай,
Бо тужить за тобою рідний край.
То ж повертайся, принеси тепло,
Щоб і земля, і серце зацвіло.