Принишкло літечко, замовкло,
Бо вже пройшла його пора.
Хоч листячко ще не пожовкло,
Та осінь посеред двора
Стоїть і хмари насилає,
І холодно уже вночі.
Дощем частенько накрапає,
І тужить вітер, летячи
Між гіллям. Часом вередує,
То зашумить, то заспіва.
А то оркестром диригує,
То шепотить якісь слова,
Одному вітрові знайомі,
То стихне, наче враз засне.
Осінні хитрощі відомі,
Та скоро ця пора мине.
І листя всюди пожовтіє,
І вітер вдаль їх понесе.
А поки сонечко ще гріє,
Повсюди казка. От і все.