Якщо не дзвонять — значить не цікаво,
Нема чого сказати в дану мить.
Всі жити хочуть гарно і яскраво,
Й душа за інших просто не болить.
Тому і набиватися не треба.
Й нагадувать про себе зайвий раз.
Живи як є, лети собі до неба.
Все на свої місця розставить час.
Колись згадають, віднайдуть адреси,
Як треба буде, з-під землі знайдуть,
Щоб вдовольнити власні інтереси.
А поки що без тебе всі живуть.
І добре їм. Не холодно й не жарко.
Що там у тебе — серце не болить.
Їм важливіше викурить цигарку,
Як раз на рік до тебе подзвонить.
То, може, й набиватися не треба,
Ти не потрібна їм у дану мить.
Тебе знайдуть, як виникне потреба,
Бо звикли так у цьому світі жить.
А я дзвоню, щоб голос ваш почути,
Життєву радість з вами розділить,
Увагою, бува, не оминути…
Пробачте, та хоч іноді дзвоніть…